Офіційний сайт Української Федерації Регбіліг
Прямі трансляції
Афіша
25 серпня

Супер Ліга 3 тур
м. Харків
Календар
Сентябрь 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Авг    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  
Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Ітерв’ю президента УФРЛ А.Мартиросяна про навчальний проект з регбіліг в межах програми Erasmus+



Існує кілька різновидів регбі, один із них – регбіліг або регбі-13. Це командна контактна гра, в ході якої м’яч передають руками й ногами в спробі занести його до залікової зони суперника. Я очолюю Українську Федерацію Регбіліг, яка займається розвитком цього виду спорту в нашій країні. Регбіліг в Україні ми почали розвивати у 2006 році в Харкові разом із моїм батьком Артуром Ваграмовичем Мартиросяном, який був тренером з регбі та американського футболу, та його вихованцем і моїм другом Олегом Борисовичем Подолякою.

В 2009 році наша збірна команда дуже гідно дебютувала на Чемпіонаті Європи, перемігши всіх суперників у групі з великими рахунками, а вже в 2012 році ми отримали статус офіційного виду спорту в Україні. Відтоді почали вже займатися нормативними справами – отримання розрядів спортсменами, категорій тренерами, налагодження фінансування від відповідних державних установ, відкриття секцій та відділень в ДЮСШ.

В 2013 році ми отримали статус повноправного члена Європейської та Міжнародної Федерації Регбіліг і стали ще активніше розвиватися в усіх напрямках – організовували національні змагання для дорослих, юнаків та дітей, проводили міжнародні турніри та показували хороші результати на міжнародних змаганнях. Більш того, Європейська Федерація майже з самого початку нашої співпраці взялася за навчання та підвищення кваліфікації наших тренерів і суддів. Вони запрошували нас на курси до Англії протягом сімох років. Такий швидкий прогрес українського регбіліг наші європейські колеги порівняли з квантовим стрибком, і наша команда однодумців з Української Федерації Регбіліг дуже пишається цими досягненнями, бо за ними стоїть довга та наполеглива праця.

Регбіліг і регбі в цілому – це ціла філософія життя, командний дух, дружба, повага. Це чоловічий вид спорту, хоча в нього вже дуже впевнено почали грати і жінки. Він контактний і досить жорсткий, але й з відповідними суворими правилами. Цей вид спорту дивовижним чином об’єднує всіх регбістів у світі – це справжнє братерство. Так приїжджаєш до будь-якої країни та кажеш регбістові, що ти регбіст – і до тебе ставляться вже як до родича.
Регбіліг – це цілковита довіра та взаємовиручка. Одне з головних правил гри – не можна давати пас вперед. Це такий момент альтруїзму і самопожертви, коли для того, щоб твій партнер просунувся вперед, потрібно стягнути на себе кількох гравців команди-суперника, які будуть досить жорстко захищатися. Тоді співкомандник, якому ти віддав пас, проривається вперед і має шанс на результативне завершення атаки. Це вважається вершиною гри в регбіліг, коли людина жертвує собою, але віддає пас партнеру. В такі моменти люди розуміють, навіщо вони в цьому спорті, чому цим займаються і від чого кайфують. Звичайно, є ще багато всього за що люблять регбіліг: це і силові захопи, і яскраві прориви, і комбінаційна гра, але саме філософія нашого спорту яскраво відрізняє його від інших.
Є ще цікава регбійна традиція – два тайми по 40 хвилин ми граємо та, грубо кажучи, б’ємо один одному обличчя, але є третій тайм, коли обов’язково дві команди разом йдуть випити пиво після гри. Це своєрідна церемонія примирення, щоб жодна зі сторін не тримала образ.
Європейська Федерація Регбіліг (RLEF) постійно шукає фонди для розвитку напряму освіти та підвищення кваліфікації фахівців з регбіліг. Під таку освітню програму важко знайти спонсорів, їх легше залучити до різноманітних змагань та турнірів, де вони можуть представити свій бренд і розмістити рекламу. Тому в 2015 році RLEF подала заявку на отримання гранту від Erasmus+ для обміну досвідом та підвищення кваліфікації своїх фахівців.

На той час ми вже набрали обертів, були досить помітні в європейському середовищі регбіліг і мали достатньо компетентних спеціалістів. Тому нас, як і інших провідних представників країн Європи, запросили до участі, але варто зазначити, що Україна була одним із лідерів програми. Ми подавали комплексну заявку від повноправних членів RLEF – України, Франції, Англії, Сербії та інших. Заповнили ряд документів, паперової роботи було досить багато – протягом місяця-півтора готували заявку від нашої країни, декілька разів її переробляли, але за підсумком все вийшло і Європейська Федерація отримала грант.

Тож, за результатами протягом 2016-2018 років наші тренери та судді їздили до Польщі та Латвії, а минулого року в липні в Харкові пройшли підсумкові події. На базі СК «Металіст» ми зібрали фахівців з країн-сусідів і протягом п’яти днів проводили суддівські та тренерські курси . Більше того, тоді до нас ще приїхали голландці. Заняття у інших країнах були триденними, наприклад, ми приїжджали у п’ятницю, знайомилися з місцем проведення занять та їх учасниками, а вже у суботу та неділю щільно й насичено працювали, з ранку до вечора.

У Європейській Федерації Регбіліг є своя концепція освіти з покроковою методикою – вони навіть мають свій сайт, де вона представлена. І ми буква в букву, не відступаючи від цієї методики, проводили заняття. Там є додаткова градація та розрядність отримання рангів. Тобто, коли до нас приїжджали фахівці, ми обговорювали, з якою інформацією вони знайомі, з якою ні – щоб не дублювати і не давати того, до чого вони не готові. У нас були два куратори від RLEF за кожним напрямом: для суддів і для тренерів. Проводили практичні заняття та теоретичні.

Для суддів практика полягала в створенні ситуації, яку вони повинні були вирішити. Наприклад, учасники ділилися на групи, де одна вигадувала ігрову ситуацію, а друга – повинна була знайти правильне її рішення як суддівська бригада. Якість в такому випадку багато в чому залежить від того, де будуть стояти бокові та центральний суддя, тому відпрацьовували ще й позиції на полі. Також було багато теоретичних завдань з відео моментів матчів, де були порушення правил гри. У тренерів – і теорія, і практика були направлені суто на аналіз гри і побудову відповідного тренувального процесу.

Для нас все це було в новинку, важко було відразу уявити як все має бути, адже ми вчилися, вчилися, а тут повинні були вже навчати. Тому ми більше хвилювалися про те, як будемо проводити ці курси, ніж про те, чи виграємо тендер взагалі. Тим більш, що проводити заняття треба було англійською мовою. Це, напевно, і було найскладнішим. Латиші розуміли російську мову – це допомагало, але з поляками тільки «інгліш». У нас в федерації є свій перекладач – він підтягнув рівень наших тренерів і суддів, а у Харкові взагалі був безпосереднім учасником. Це хороша практика ще й в процесі – коли ти навчаєш когось, то починаєш згадувати ази, спеціально готуєшся до цих зустрічей. Хочеться ж виглядати гідно, але словникового запасу не завжди вистачає та важко донести свої думки коректно. Рятувало почуття гумору наше і наших колег, а також спортивна термінологія.
Не варто боятися подаватися на такі програми, важливо спілкуватися з керуючою організацією, яка безпосередньо має зв’язок з Erasmus+, тримати руку на пульсі. Ми розуміли, що Європейська Федерація повірила в нас і знала, чого ми варті – вони нам дали шанс і залишилися задоволені.
Тут є важливий момент відповідальності – ми по суті були представниками нового виду спорту в країні, а досягнення нашої організації вже були настільки високо оцінені, що нам надали можливість навчати представників інших країн, ще й країн ЄС. Тут не можна було вдарити обличчям в бруд, тож ми розуміли той рівень, який нам потрібно було витримати. Те, що ми фанати, й без того всі знали – стільки часу й уваги спорту можна приділяти тільки тоді, коли сильно любиш цю справу. А ось як ми себе покажемо як фахівці – було питанням. Але тепер я думаю, що при наступних схожих проектах одними з перших кликатимуть нас.

Про всю програму я можу сказати три слова: масштабність, ефективність і позитив. Я би порадив іншим організаціям не боятися брати участь в таких програмах – в нашому випадку, наприклад, на момент подачі заявки ніхто до кінця не розумів, як все має бути. Але не дивлячись на це, ми розуміли, що треба брати й робити. За нас це не зробить ніхто – треба сповідувати свої переконання та давати розвиток тому, чим живеш і що любиш.

https://platfor.ma/specials/erasmus-people-4/

Дитяча регбійна ліга
Наші партнери